О поэзии

Спичрайтером Ющенко назначен Юрий Лысенко. Поэт, прозаик, митець. Все, казалось бы, уныло и тоскливо. А вот фиг вам. Юрий Лысенко известен образованной части человечества как Юрко Позаяк, автор бессмертной “Думы про слоника”:

Слоника замучили
Кляті москалі,
Похилився слоник
Хоботом к землі:
“Прощавай же, Україно,
Ти ж мій рідний краю!
Безневинно молоденький
Слоник помирає!
Гей! Гей!”

И еще из бессмертного

Якщо птаха тримати в неволі,
Якщо птаху підрізати крила
І якщо відрубать йому лапи,
А до того ще й вищипать пір’я,
І напхать йому в задницю яблук,
І усе це в духовці спекти, –
То це буде засмажена качка,
Це окраса святкового столу.

О пересмотре истории

Якщо тебе розстріляли
Дарма! Хай кати лютують
Пройде десь років із тридцять –
тебе реабілітують!

Или вот о международной политике

Я був в Ленінграді,
Я пив там вино
Вино в Ленінграді
Це справжнє гівно!

Я був за кордоном,
Я пив там коньяк –
Коньяк за кордоном –
Сциклистий шмурдяк!

Ніде так не п”ється
Як в тихим дворі
У Києві ріднім
О пізній порі.

Об уважении к идеалам

Під грушею цією
Мене робив мій батько –
Тепер тут песик сцить.

О самоопределении автономий

Коли без матері дитина,
У неї доля непроста,
Так Карабах без України
Ридає, наче сирота!

Ридають гори і долини,
Вся карабахськая земля,
“Ми хочемо до України”! –
Тут кожен камінь промовля!

Я знаю: правда переможе!
І зі сльозами на зубах
Обійме ненька Україна
Многостраждальний Карабах!

Короче. Ющенко добился своего. Теперь каждую его новую речь будут внимательно слушать.

P.S. Прикоснуться к великому можно тут. Ну или книжку купите в самом деле.