Только что посмотрел. Правда, к сожалению, на русском, но второй раз не пойду — не заманите. Не понравилось. Работа компьютерщиков потрясающая, Дэпп все так же хорошо играет подонка, но неизобретательно совсем. Скучно. Не вставляет. В бюджетном Death Trance фантазии на десять таких «Пиратов» и еще на сдачу пяток «Пунктов назначения» снять можно.
Если серьезно — тенденция разочаровывает. У киношников такая технология, что можно сделать что угодно. Но сделать реально что-то крутое не получается. Китайцы с японцами и прочими корейцами как-то умудряются при низком бюджете сохранить wow-фактор. Что-то надо делать.
P.S. А, еще концовка тупая до невозможности.
На форумах очень долго обсуждается, на что был бы похож игровой журнал на украинском языке. Кое-какие идиоты скептики считают, что без смеха это читать было бы нельзя. Я полагаю, что журнал на украинском языке был бы не хуже, чем на русском. С одной только поправкой — аудитория для него еще не подросла. Чтобы переубедить скептиков — вот моя статья из 6-го номера Gameplay на украинском языке. Перевод занял где-то полчаса, что, конечно, недостаточно, но представление получить можно. Если бы изначально писалось на украинском, было бы гораздо лучше, но времени на такой эксперимент у меня нет. Замечания, знамо дело, приветствуются.
PC
Heroes of Might & Magic V
Паспорт
Жанр TBS
Web-cайт mightandmagic.com
Розробка Nival
Видавництво Ubisoft
Видавництво в Україні Nival
Вік 13+
ВИБІР РЕДАКЦІЇ
Оцінка 4,5/5
Ідея Відродження однієї із найкращих покрокових стратегій
Графіка Полігонів обмаль, але в цілому досить стильно
Звук Прекрасна музика. Акторська робота не вражає
Гра Відмінна, хоча i занадто сира гра
Nival
Ігри «Прокляті землі», «Операція Silent Storm», «Нічний Дозор»
Web-Сайт www.nival.com
Російський гігант, більш відомий завдяки своїм рольовим й стратегічним іграм. Після придбання Targem Studios перетворився в одного з найбільших розробників Східної Європи. Nival належить американській компанії Ener1.
Сергій Гальонкін
Відродження
Мені не хотілося б створювати ажіотаж, але розповісти про те, як ми чекали п’яту частину Heroes of Might & Magic, дуже складно. Наші емоції можна порівняти хіба що з тим, що відчули родичі Лазаря, коли дізналися, що той живий, – тільки-но ми, здавалося, поховали жанр покрокових стратегій взагалі й серіал зокрема, як ось він, здоровий і красивий, прямує до нас бадьорою ходою.
Гра нас не розчарувала. Ну хіба що трохи. Головне, що нас турбувало, – геймплей. І в цьому плані Nival не підвела. Дуже гарна суміш класики й нововведень, саме те, що ми чекали (докладніше у нашому прев’ю в Gameplay, №2, 2006) від покрокової стратегії в 2006 р.
Геймплей
Трохи про основи для тих з наших читачів, хто якимось дивом уник загальної «Геройської» манії й не проводив довгі ночі за спостереженням над кількома мальованими чоловічками на конячках, що забавно бігали по казковій країні. Heroes of Might & Magic – фентезі-TBS, ідейно поділена на дві частини: пересування героїв по глобальній карті, на якій захоплюються ресурси й міста, здобуваються артефакти й наймаються бійці; і тактичні бої, у яких, власне, і відбуваються бійки. Причому тактику можна відключити в меню – і рано або пізно ви це зробите, щоб не розбиратися особисто з кожною бандою селян, що думають про себе казна-що.
Головне завдання гравця – розважливе керування наявними військами й захоплення в першу чергу найбільш важливих ресурсів: адже інакше розвивати свою армію буде складно. Іноді має сенс не вплутуватися у виснажливу бійку за яке-небудь місто, а замість цього зібрати побільше вояк і вдосконалити вже наявних бійців. Як правило, у допомогу основному персонажеві ми можемо найняти кілька нових героїв – при проходженні їх часто використовують як недорогий засіб повторного захоплення шахт, лісопилок і інших будов на глобальній карті. А от у мережній грі вони всі рівноправні, і звичайно має сенс найняти пару сильних бійців і двох-трьох таких збирачів ресурсів.
Механіка боїв помінялася незначно. Замість гексів тепер звичайна сіточка із квадратами, замість черговості ходів – timeline. Зникли деякі старі міста й нації, з’явилися нові, але все це не так важливо. Головне, що тактика в кожної зі сторін своя, і вивчити її в досконалості нелегко. Баланс, зрозуміло, варто скорегувати, але шанувальники на форумах поки не можуть прийти до загального висновку, що ж потрібно змінити – а це значить, що завеликих дір немає.
Набирання рівнів реалізоване точнісінько так само, як і раніше: вибираємо одне вміння з декількох (максимум чотирьох) та одержуємо поліпшення однієї з характеристик. Більш надійний спосіб – відвідування спеціальних будівель, що підвищує деякі параметри й дозволяє вивчати додаткові чари. Не гидуйте цим – якщо в першій кампанії (за людей) level-cap трапляється дуже часто посередині гри, то надалі кожний зайвий рівень буде набрати не так просто.
Штучний інтелект міг би бути й кращим. Коли граєш кампанію, здається, що маршрути ворожих героїв жорстко задані. Так, у деяких випадках вони наполегливо атакують наше місто, а в інших повністю його ігнорують, навіть якщо проходять буквально за два кроки. Цим, природно, швидко починаєш користуватися: не залишаєш гарнізон на захисті або, навпаки, будуєш стіни й вежі, а потім заманюєш всіх ворогів до себе в гості, де їх простіше знищити. Зате в skirmish комп’ютер поводиться більш ніж адекватно, особливо на високих рівнях складності. Але, зрозуміло, гірше, ніж живий гравець.
Мультиплеєр
Головний режим для декількох гравців, hotseat, в HOMMV є. Карт обмаль, але вони досить великі, і в боях на деяких з них легко можна провести декілька днів. Можливість гри через Інтернет також є. Мені особисто дуже сподобалося те, що Nival додала в Heroes дуелі, знайомі нам по серіалу «Деміурги». Виглядає це так: ви вибираєте героя із заздалегідь створеною армією й боретеся проти іншої людини на полі бою. Ніякої глобальної карти, закупівель військ і іншого – просто дуже швидка бійка. Це, мабуть, ідеальне рішення для тих, хто хоче розвіятися в «Героїв» в обідню перерву: за годину ви встигнете зіграти чотири-п’ять повноцінних партій, у той час як у звичайному режимі ледь встигнете трохи прокачати персонажа.
Графіка
Найприємніше в Heroes of Might & Magic V – це те, що дизайнерам Nival вдалося зберегти дух серії. Так, візуально п’ята частина являє собою суміш «Деміургів» і третіх «Героїв», але оригінальний стиль нікуди не дівся. З технічної ж точки зору HOMMV зірок з неба не хапає. Полігонів мало, хоча помітно це тільки при максимальному наближенні та на екрані докладної інформації про бійців. Ніяких третіх шейдеров, нормал-мапінга та інших страшних слів, що їх так полюбляють фанати шутерів. Зате гра не вимоглива до комп’ютера й піде практично на будь-якій більш-менш сучасній конфігурації.
Сюжет
Сценарій в «Героїв» відверто слабкий. Всі ці діалоги в дусі раннього, вибачте, Перумова не надихають: тільки-но демонічний протагоніст різав голови беззбройним селянам, як через пару завдань він повчає ельфа: «Життя занадто важливе, щоб от так просто його віднімати». А людина, відповідальна за назви місій, мабуть, з тих, хто у вільний від роботи час пише ім’я вбивці на першій сторінці взятих у бібліотеці детективів і розповідає на форумах зміст всіх трилерів, що зараз йдуть у кіно. Уявіть собі: вам видають завдання зустрітися з королем, по сумісництву майбутнім чоловіком героїні першої кампанії. Повна ентузіазму Ізабелла не знає, що гравця вже шокував напис «Загибель короля» на екрані завантаження, і всю місію щиро сподівається на швидке побачення.
Звичайно, судячи із цього ось тексту (burrarum.livejournal.com/14114.html) провина за настільки несамовитий сюжет лежить на Ubisoft, а не Nival, але хіба нам, гравцям, це важливо? Я дуже сподіваюся, що у адд-оні розробники приділять більше уваги сценарію гри, бо для фентезі-проектів він завжди був дуже важливою частиною.
Недоліки
Правило буравчика для ігор від компанії Nival звучить так: «Дочекайтеся патчу». Жоден (чуєте, жоден) проект цієї у всіх відносинах чудової студії не обходиться без десятка-іншого помилок, недоробок й дір у балансі. Навіть додатковий час, відведений на шліфування ігор (пам’ятаєте петицію «Save Heroes?»), не допоміг: у вас є гарні шанси перестріти глюки. На жаль, на момент написання цієї статті ніяких латок у мережі ще не було, тому заглядайте періодично на офіційний сайт гри та у розділ Патчі нашого DVD – придасться.
Самі ж помилки варіюються від дір у скриптах – якщо гравець пішов не туди, куди було заплановано, він ризикує ніколи не завершити місію – до відсутності пояснювальних текстів до деяких предметів і періодичних вильотів в Windows. Мені особисто довелося пару разів переграти кілька завдань, тому що я діяв не так, як, виявляється, мав робити.
Multiplayer та skirmish-завдань у комплекті небагато, але проблему легко було б вирішити, якщо Nival додала б редактор карт. На жаль, його немає, хоча компанія пообіцяла викласти його для загального скачування десь через пару місяців. Дуже на це сподіваємося, адже стандартні рівні набридають досить швидко. Взагалі, як підказує нам досвід Morrowind і Oblivion, при наявності вільно розповсюджуваного інструментарію для модифікування гри зовсім не важливо, які в ній були недоліки – комьюніті все виправить самостійно.
Акторська гра не радує. У той час як звукові ефекти зроблені дуже добре, виконавці головних ролей явно не знають, кого їм треба зображувати, і з героїчної саги Heroes of Might & Magic V перетворюється ледь не в «Монті Пайтона й пошуки святого Граалю». Але не здумайте вимкнути звук – музика незрівнянна й з лишком компенсує зубовне скреготіння, що його викликали ролики на движку.
Інтерфейс Heroes of Might & Magic V серед естетів прийнято лаяти останніми словами. Але на практиці вся його провина у тому, що він не схожий на той, що був у третій частині. Після буквально півгодини гри ви звикнете до місцевого меню (кажуть, воно оптимізувалося під геймпад), і ніяких проблем у вас не виникне. Чого дійсно не вистачає, так це кнопок для деяких дій. Наприклад, щоб розділити загін, потрібно перетягнути його із затиснутою клавішею Shift – не так вже й просто здогадатися. Команда Wait теж викликається тільки по гарячій клавіші W. Все це описано в посібнику користувача, але хто ту дурну книжку читає?
Але насправді це дріб’язки, що легко виправити декількома патчами. Складно передати словами почуття, коли, сівши в десять вечора пограти зо дві години перед сном, раптом виявляєш, що вже ранок і треба йти на роботу. Heroes of Might & Magic V затягує точно так само, як і третя частина – а чи це не найкраща похвала для покрокової стратегії?
Підсумок
Чесно кажучи, я дуже довго вагався між оцінкою 4 і 4,5. З одного боку, Heroes of Might & Magic V – чудова покрокова стратегія й гідних конкурентів в неї однаково немає. З іншого боку — безліч помилок і недоробок, відсутність редактора карт, мала кількість карт для мережевого режиму. Але все це, у принципі, можна виправити патчами – було б бажання в розробників. Тому 4,5 і «Вибір редакції». Може й не ідеальний, але все ж таки хіт.
Если депутаты сумеют продержаться и не создавать коалицию где-то еще годика два-три, Украина-таки удвоит ВВП. Потому что вот: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 (и т. д).
Упал с неба Death Trance от создателей Versus и роликов Devil May Cry 3.
Yuji Shimomura занимался постановкой боев в нескольких фильмах и роликами DMC3 — и это чувствуется. Солянка из Evil Dead, Devil May Cry, Hellraiser, Mad Max, Versus и яойной порнухи. Самый веселый фильм года, полный потрясающих боев, удивительных режиссерских и сценарных находок и замечательной (как для трэша) актерской игры.
Главную роль исполняет звезда Versus, Так Сакагучи, причем здесь он превзошел сам себя. Корчит задумчивые рожи, сверкает глазами и голыми ногами, редакционные девушки в трансе.
Про сюжет ничего не знаю, смотрели на японском. Ну и хрен с ним, все равно все и так понятно. В общем, маст хэв, пять из пяти и обязательно к просмотру не только любителям японского треша, но и обычным людям с чувством юмора.
Сегодня после полдня на Министерке (о, мой нос!) отправились с женой в «Караван». «Штанишки прикупить», ага. По недоброй традиции обошли почти все магазины. Заглянули и в музыкальный — не все ж на шмотки смотреть. Я искал новый мифический альбом «ВУЗВ», но, как полагается мифическим существам, он отсутствовал («Точно был, буквально два дня назад сам видел»). Заодно шутки ради поспрашивал про «На вiдмiну вiд». Знаток-продавец даже честно поискал по базе, но ничего, разумеется не обнаружил. И тут я заметил сабж.
Судя по надписи на коробке, это новое переиздание старого альбома, но я большинство композиций раньше не слышал. Почти все песни на диске написаны Сашком Положинским, и исполняются другими группами с его участием. Учитывая, что после «Пожеж мiста Вавiлон» «ТНМК» больше не является моей любимой группой и это место надежно занято «Тартаком», пропускать было нельзя.
В списке исполнителей весь, без шуток, цвет украинской музыки новой волны. Тут и «Мотор’ролла» и «Фактично самi» и Катя Chilly и те же самые «ТНМК» (они правда, почему-то обозначены как «ТАТАТА», очевидно «ТАртак ТА ТАнок»). Да, смешно говорить о новой волне применительно к «Танкам на Майданi Конго» или «Тартаку», но именно так их зовут пафосные критики в модных журналах. Видимо все, кто моложе Поплавского — молодые и новые.
Диск очень понравился. Немногие умеют писать тексты так, как это делает Сашко — без преувеличения один из лучших авторов в современном хип-хопе. Господа русские, ваш «Бонч» конечно хорошая группа, но до «Тартака» им ой как.
Вообще, оптимистично. Сложно выбрать лучшую композицию, они хоть и разные, но все отличные. Если сравнивать с «Музичним листом щастя», то «Система нервiв» более разнообразная и живая — ну, учитывая сколько человек над ней работало, это неудивительно. В «листi» были треки, которые мне не нравились, здесь же таких нет. Настойчиво рекомендую.
P.S. Порадовала надпись на вкладыше: «Ми щиро вдячнi всiм, хто нам допомогає. А всi, хто нам заважає, хай дрочать!».
Только что видел мотоциклиста с большим рыжим котом на плече. Мотоциклист несся под восемьдесят, кот на плече довольно жмурился, но когтями держался крепко.
Было интересно. Я честно говоря, думал, что по такой жаре народу не будет — ан нет, пришли представители всех крупных киевских разработчиков, даже из Днепропетровска гости приехали. Интерес к мероприятию действительно большой, партнеры из EuroIndex прямо на месте продали несколько стендов, хотя на это никто не рассчитывал — собирались просто рассказать о том, что такое «Территория игр». Ну и тот факт, что несколько компаний пообещали приберечь анонсы новых игр до нашей выставки радует.
Правильным решением было провести презентацию в конференц-зале выставочного комплекса. Помещение в 11 000 квадратов (а таких там два) и потолки под 10 метров — это вам не спортзал какой-нибудь. Впечатляет. Самому очень нравится просто ходить по помещению, да и посетителям понравилось. Сразу идей куча, куда и что поставить. Ледокол правда придется припарковать снаружи — он и внутрь влез бы, но на открытом воздухе больше народу его увидит.
Меня зовут Сергей Галёнкин, я интересуюсь играми. Это личный блог, не имеющий отношения к работе. 
